Об’єкт:
Дерев’яний меч
В експозиції Музею Спротиву представлений дерев’яний іграшковий меч, який 6-річний хлопчик поклав під подушку, щоб захистити від окупантів свою маму.
«Мамо, я тебе захищу від окупантів»
Ця історія – про несправжню зброю і справжню любов.
Коли в Херсон зайшли російські окупанти, мама 6-річного Василя забрала у нього всі іграшки, які нагадували зброю. Василь любив носити з собою якусь іграшку, і мати боялася, що дитина може попастися на очі російським військовим. А вони можуть прийняти іграшкову зброю за справжню і не будуть розбиратися, одразу стрілятимуть. Окупанти в Херсоні були дуже налякані й скрізь бачили загрозу.
Мати склала всі іграшки в коробку і поставила її в шафу. Поклала туди навіть дерев’яний меч, який зробив онуку дідусь Петро. Це було на дачі, де Василь грався з сусідськими дітьми в лицарів. Спочатку замість мечів були гілки, а замість щитів картонки. А потім дід Петро зробив Василю справжнісінький меч. «Виросте справжній лицар! Козак!» – говорив дідусь.
Дерев’яний дідусевий меч мати теж поклала до коробки.
Наступного вечора, коли мати вкладала Василя спати, вона намацала під подушкою щось тверде. Це був дерев’яний меч. «Синку, навіщо це тобі?» – спитала вона. «Мамо, я тебе захищу від окупантів!» – відповів 6-річний лицар.
